Біла іржа хризантем
(Puccinia horiana Henn.)
Опис захворювання
Біла іржа – карантинне захворювання хризантем. Збудник викликає ураження листя, рідше стебел і квіток. Захворювання проявляється спочатку у вигляді невеликих яскраво-зелених або блідо-жовтих плям по обидва боки листка. Дуже уражені листки усихають, закручуючись донизу, рослина при цьому виглядає ніби обпалена.
Морфологія
Телейтопустули розташовані з нижнього, а інколи й з верхнього боків листка. Мають від рожево-світло-коричневого до білого забарвлення, діаметром 2-4 мм. Телейтоспори на ніжках до 45 мкм завдовжки, світло-жовтого кольору. За формою вони від видовжених до видовжено-булаво-подібних, дещо стиснуті, 30-45×13-17 мкм, з тонкими стінками завтовшки 1-2 мкм, верхівки товстіші, 4-9 мкм. Базидіоспори склоподібні, дещо викривлені. За формою вони від широко-еліпсоїдних до веретеноподібних, 7-14×5-9 мкм.
Ознаки ураження
На листках: листки уражуються з обох боків. На верхній частині листка з’являються плями від блідо-зеленого до жовтого кольору, діаметром до 5 мм. З часом центри цих плям стають коричневими й некротичними. З нижнього боку листка можна спостерігати випуклі воскові пустули (телії) від світло-жовтого до рожевого кольору, при утворенні базидіоспор, пустули стають білими й опуклими.
Поширення
§ Країни Європи: Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Росія та інші
§ Азія: Китай, Японія, Малайзія та інші
§ Африка: Туніс, Марокко, ПАР
§ Північна та Південна Америка: США, Мексика, Аргентина та інші
§ Австралія і Океанія: Австралія і Нова Зеландія.
1977 року захворювання вперше зареєстровано в Україні в Закарпатській області (в закритому ґрунті) на садивному матеріалі, завезеному з Угорщини. Надалі(1998-2001рр.) захворювання вийшло за межі теплиць і було виявлено вже і на присадибних ділянках. Однак після здійснення карантинних заходів знищення уражених рослин, дезінфекції ґрунту і заборони висаджувати хризантеми на заражених ділянках, розвитку поширення даного захворювання вдалося зупинити.
Шляхи розповсюдження
На великі відстані збудник поширюється при перевезенні інфікованих рослин: живців, тепличних або кімнатних хризантем у горщиках, зрізаних квітів. На менші відстані (до 900 м) спори можуть поширюватися ізохорним шляхом (повітряними потоками). Обов’язковою умовою при цьому повинна бути підвищена відносна вологість повітря (понад 90%), дощ. Місцем резервації збудника можуть бути рослинні рештки, які зберігаються на поверхні ґрунту, одягу, взуття, засобах обробітку. На забруднених об’єктах інфекція може зберігатися до 8 тижнів. Розсіювання спор у тепличних умовах може відбуватися також краплинами води. Переносниками захворювання можуть бути комахи.
Фітосанітарні заходи
Фітосанітарні заходи боротьби включають заборону ввезення ураженого садивного матеріалу, так як симптоми можуть проявитися на суцвіттях при транспортуванні: система контролю включає візуальне обстеження зрізаних квітів та обстеження місць виробництва культури. Найбільш надійним способом запобігання розповсюдженню хвороби є вирощування толерантних сортів хризантем.