Новини

Західний кукурудзяний жук - небезпечний карантинний шкідник кукурудзи

Західний кукурудзяний жук (Diabrotika virgifera virgifera Le Conte ) – небезпечний карантинний шкідник кукурудзи.

Географічне розповсюдження. Вперше західного кукурудзяного жука помітили в 1909 році на цукровій кукурудзі в США. На території України західного кукурудзяного жука вперше виявлено в 2001 році на Закарпатті.

Пошкоджувані рослини. Західний кукурудзяний жук є монофагом: личинки живляться лише коренями кукурудзи. Але при його відсутності певний час можуть живитися корінням деяких злакових трав, на яких не здатні повноцінно розвиватися. Жуки живляться пилком, маточковими стовпчиками, незрілими зернами, листям кукурудзи. Крім цього, вони можуть живитися пилком інших рослин з родини гарбузових, бобових, злакових, складноцвітих.

Шкодочинність. Шкодять як жуки, так і личинки. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. При живленні жуків на генеративних органах зменшується кількість зерен у качані, внаслідок чого знижується врожайність. Особливо шкодочинні личинки, які живляться коренями кукурудзи, призводячи до загибелі рослини.

Шляхи розповсюдження. Розповсюдження шкідника може відбуватися на стадії яйця з грунтом. На стадії імаго шкідник може розселюватися при перельотах. Жуки добре літають, швидкість їх активного польоту сягає 10 км за годину. Із сильним попутним вітром дальність польоту може становити 20 км за годину і більше. Західний кукурудзяний жук може також розповсюджуватись на стадії імаго транспортними засобами, з різними вантажами, авто-та залізничними шляхами, засобами повітряних сполучень.

Морфологічні ознаки: Тіло жука продовгувате, зеленувато-сіре, жовто-коричневе або темно-коричневе до чорного. Середня довжина — 5,5 мм (самців 4,4—6,6; самок — 4,2—6,8). Надкрила золотистого кольору (можливий жовто-зелений, зелено-коричневий, до чорного або світло-зелений), паралельно-сторонні. У самок надкрила з трьома поздовжніми смугами зеленого або коричневого кольору; у самців надкрила темні, без смуг, на верхівках — світло-жовті або золотисті. У самців часто надкрила чорного кольору. Личинка біла або блідо-жовта, червоподібна, з коричневою хі-тинізованою головною капсулою. ялечка безпокривна, блідо-жовта або біла, 4,5—5,5 мм завдовжки, живе в ґрунті в колисочках біля коріння рослин.

Західний кукурудзяний жук широко поширений на території Вінницької області, тому для своєчасного виявлення цього небезпечного шкідника всі землекористувачі повинні систематичного проводити огляд та обстеження посівів кукурудзи. При огляді рослин потрібно звертати увагу на наявність описаних жуків на листках,стеблах та качанах кукурудзи.